Танці з кістками" Андрія Сем'янківа

Переспів "Хіба ревуть воли як ясла повні" в міському антуражі про паталогоанатома

Історія про "маленьку людину", яка встрягає в темні оборудки, цим спочатку покращуючи своє життя, не розуміючи, в що вліз.
Було багато мелодрами, сам же головний герой не викликає якогось співчуття чи захвату. У нього нема високої моралі, він доволі ниций і слабкий. І сильним лиходієм він не є, дрібний, просто нікчемний.
Це було безумовно реалістично, хоча й місцями трохи затягнуто та нудно. Захвату не отримала, але й відчуття, що дарма витратила час, теж нема. Безумовно хочеться після цієї історії помитися.
Якщо порівнювати зі старішим твором із таким же по суті сюжетом "Хіба ревуть воли як ясла повні", там на початку герой викликав більше співчуття, а злочини в кінці викликали більше злості та бажання, щоб Чіпку нарешті схопили. Ну, й історична складова та більш поетична мова робила для мене твір значно приємнішим.
Кінцівка в "Танцях із кістками" жорстокіша, мені вона цим більше сподобалася.

8/10

P.S. Виявила, що залишається післясмак та час від часу повертаюся думками до книги, що звісно свідчить на її користь)